Розробки уроків

Урок 6 клас

Тема : Пейзаж – жанр образотворчого мистецтва

Мета.

навчальна: поглиблювати знання учнів про пейзаж як жанр образотворчого мистецтва, навчати передавати настрій у пейзажі за допомогою кольору, розповісти про вплив світла на колір в пейзажному живописі, навчати застосовувати набуті знання в практичній діяльності.
розвивальна: розвивати кольоросприйняття ока, навички передавання настрою у пейзажі засобами живопису;
виховна: виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, зацікавленість пейзажними творами образотворчого мистецтва, бережливе ставлення до природи та художній смак, зміцнювати бажання малювати.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: акварельний та гуашевий живопис

Методи навчання: пояснювально – ілюстративний, репродуктивний.

Форма організації: урок творчості.

Терміни і поняття: жанр образотворчого мистецтва, живопис, пейзаж, лінія горизонту, повітряна та лінійна перспектива.

Оснащення:

зоровий ряд – репродукції картин, відеоролик про осінь , комп’ютерна презентація ;

музичний ряд - прослуховування творів «Мелодія осені», «Подарую посмішку я тобі»

Обладнання:

для вчителя – комп’ютер, проектор, мольберт, планшет, пензлі, фарби, олівець, ємкість для води .

для учнів – альбом, простий олівець, гумка, акварельні та гуашеві фарби, пензлі, палітра, склянка з водою, серветки.

Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво

Хід уроку

1.Організація класу.

Любі діти! У наш клас завітали гості щирі,привітайте в добрий час гостей усмішкою й миром.

Ми вам раді, люди добрі. І вітаєм щиро вас, і запрошуєм ласкаво на урок в у шостий клас. Девізом нашого уроку будуть такі слова :

Не просто слухати, а чути, не просто дивитися, а бачити, не просто відповідати, а міркувати, дружно і плідно працювати.

У мене сьогодні дуже гарний настрій, ось такий(демонстрація смайлика) і я дуже хочу, щоб в кінці уроку у вас теж був такий сяючий настрій.

Актуалізація опорних знань

2. Повідомлення теми та завдань уроку.

-Сьогодні, як і завжди, на нас чекає цікавий і пізнавальний урок. На уроці нам будуть потрібні

голова – ми будемо думати, очі – будемо дивитися, вуха – слухати, губи – будемо говорити, посміхатися, відповідати; руки – будемо творити. А навіщо ж нам серце?..

Мудрий письменник Сент-Екзюпері говорив : „Шукати треба серцем, найголовніше не побачиш”.

Уявіть собі картину: спіймали метелика – і він помирає у ваших долонях, зірвали квітку – і вона зів’яла. Тоді ви розумієте, що доторкнутися до краси можна лише серцем. От ми і спробуємо сьогодні доторкнутися до мистецтва серцем.

Сьогодні на занятті ми будемо художниками і малюватимемо прекрасну пору року – осінь.

Відеоролик « Мелодія осені»

Тема нашого уроку «Пейзаж – жанр живопису. Створення композиції пейзажу

Отже, сьогодні на уроці ми

ознайомимося з поняттям пейзаж;
вчитимемося виявляти задум в композиції, відповідний настрій засобами художніх технік;

Бесіда

- Завжди цікаво відкривати таємниці мистецтва, таємниці майстерності. У кожного художника є свої секрети, і ми їх, звісно, дізнатися не можемо, але спробуємо трохи в них зазирнути, зокрема в секрети художників – пейзажистів, які пишуть картини у жанрі живопису.( перегляд репродукції «Золота осінь » Левітан.)

У кожного з нас, напевно, викликає замилування те, як художник вправно передає реальність, i разом із тим, захоплюючись зображуваними предметами, ми говоримо: «Немов живі! Як справжні». Щоб так само точно передавати світ, необхідно володіти певними знаннями. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з основними правилами, які допомагають художникові відбивати у своїх творах усе багатство реального світу використовуючи свої знання про вплив світла на колір, кольорово-повітряну перспективу.

Невичерпне різноманіття природи породило в образотворчому мистецтві різні види пейзажного жанру; по предметі зображення виділяють парковий пейзаж, міський, сільський, морський. Слайд.

Сприймання та оцінювання твору І. Левітана "Золота осінь".

— Розгляньте уважно репродукцію картини і поміркуйте, про що вона. (Діти 1-2 хвилини мовчки розглядають репродукцію картини).

— Яка трава восени? (Пожовкла, висохла.)

— Яке небо на картині? (Блакитного кольору, з білими хмарками.)

— Якого кольору листя на деревах? (Листя на деревах жовто-багряного кольору.)

— Чи всі дерева одягнені у золоте вбрання? (Ні, ялинки та сосни стоять зелені.)

— Якою здається вода в річці? (Потемнілою, холодною.)

— Як зображено сонце? (Художник показав, що сонце освітлює верхівки дерев. Але воно вже не гріє.)

— Що видно на високому березі вдалині? (На задньому плані видно широкі лани.)

— Що найбільше сподобалося вам у цій картині? (Стрункий хоровод берізок.)

— Чому осінь називають "золотою", "багатою", "щедрою"?

— Який заголовок можна дати цій картині?

— Осінь зображена на картині суха, сонячна. Стрункі молоді берези нагадують красунь-дівчат. Художник використав яскраві осінні барви природи і передав їх на полотні, назвавши картину "Золота осінь". Напевне, поштовхом до написання цієї картини послужило те, що художнику часто доводилося виглядати у вікно і милуватися чарівною і незрівнянною красою золотої осені.

7. Складання асоціативного куща – 3 хв.

- Так яка ж, діти, осінь?

дощова листопад казкова золота щедра

жовтень неповторна

ОСІНЬ вересень

бабине болото

літо чарівна холодна урожайна

Пригадайте колірне коло

Холодні кольори: зелений, синій, фіолетовий. Такі кольори притаманні зимовій та весняній порі року.( Зима, весна)

Теплі кольори:жовтий, оранжевий, червоний. Такі кольори притаманні літній та осінній порі року. (Золота осінь ,різнобарвне літо)

Природа - це книга мудрості.

Прочитати цю книгу, опанувати дорогоцінним багатством, закладеним у ній, допомагає пейзаж. Він зображує природу в окремих її проявах і тому може поступово відкривати її таємний зміст. Природа вчить і виховує нас безпосередньо, щодня й глибоко

5. Фізкультхвилинка. Зараз трохи з вами відпочинемо:

Гра «ПРАВДА,ЩО…»

(Якщо твердження правильне хлопаємо в долоні, якщо помилкове – руки догори)

а) Зелений колір належить до холодних кольорів;

б) До графічних матеріалів належить: гуаш, акварель;

в) У живописі пишуть картини фарбами;

г) Предмет із глини або пластиліну називають архітектурою;

д) Олівець - це графічний матеріал;

е) Фіолетовий колір утворюється при змішуванні зеленого та червоного кольорів;

є) До основних кольорів належить жовтий

Практична робота учнів.

- А зараз і ми всі художники пейзажисти. Уявимо, що ми вирушили у мандрівку. Прямо перед нами безмежний простір, осінній краєвид

Тож починаємо працювати, бо як говорив один мудрець:

Розкажи – і я забуду.

Покажи – і я пізнаю.

Дай зробити самому – і я зрозумію!

Відомий митець Леонардо да Вінчі казав :

“У наставниці я взяв собі природу, учительку усіх учителів…”.

Давайте зараз перевіримо, чи вміємо ми бачити душею… заплющіть очі і пошепки скажіть осінь… Яке почуття у вас виникли?

Якими б кольорами передали ці почуття?
Які кольори можемо бачити восени? (теплі і холодні)

- Які кольори називаються теплими?

Я впевнена , що кожен з вас в душі – художник. Тому зараз я пропоную усім поринути думками серед природи рідного краю, озброїтись знаннями, уміннями і навичками та творчо попрацювати. Бажаю успіху!

Послідовність виконання композиції

Давайте визначимо послідовність роботи, пригадуючи схеми малювання живописного пейзажу, які ви вивчали у молодших класах

а) обрати формат;

б) визначити місце лінії горизонту, виконати лінійний малюнок, дотримуючись правил лінійної та повітряної перспективи;; в) зволожити папір водою;

г) намалювати бажаний колір неба;

д) зобразити об’єкти дальнього плану;

е) детально промалювати передній план.

Творча робота учнів. Учні виконують пейзаж, вчитель демонструє етапи малювання пейзажу.

Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.

Закріплення нового матеріалу

- Який жанр образотворчого мистецтва називається живописом? (Живопис – це жанр образотворчого мистецтва, твори якого виконані фарбами.)

- Якими фарбами пишуться картини у жанрі живопису? (Аквареллю, гуашшю, акрилом, олією.)

- Що є виражальними засобами живопису? (Колір, мазок, фактура.)

- Що вам відомо про кольори, на які групи вони розподіляються? Назвіть, які кольори належать до кожної із груп. (Основні і похідні, теплі і холодні, хроматичні і ахроматичні.)

- Що зображують у своїх творах художники – пейзажисти? (Художники – пейзажисти малюють живу природу, краєвиди.)

- Сформулюйте визначення пейзажу, як жанру живопису. (Пейзаж – це жанр живопису, в картинах якого зображується жива природа.)

Підсумок уроку

Виставка творчих робіт.

Оцінювання учнівських робіт.

- Отже, які терміни ми використовували сьогодні на уроці?

- Чи виправдалися ваші очікування, які ви визначили на початку уроку?

- Пропоную вам висловити свої думки щодо сьогоднішнього уроку:

- Я знаю, що...

-Я вмію...

Смайлики настрою

Чи співпав ваш настрій на початку й в кінці уроку? ( покажіть на смайликах)

Чому змінився? Мій настрій... тому що...

Заключне слово вчителя

Уроки творчості, натхненності уроки,

Добра і радості, і мудрості глибокої

Усі шляхи тернисті перейти

Уроки творчості поможуть вам завжди!

РОЗРОБКИ УРОКІВ

Тема: Стилізація природних форм

Мета:

навчальна: закріплювати знання про стилізацію; навчати спрощувати та декорувати природну форму;

розвивальна: формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати, спрощувати та узагальнювати природну форму; розвивати дрібну моторику руки;

виховна: виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, інтерес до прекрасного; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні плакати, репродукції творів відомих майстрів і навчальні роботи з методичного фонду; матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка, ємність для води, серветки для витирання рук і пензлів.

Тип уроку: комбінований,

Техніка виконання: графіка,живопис.

Методи навчання: інформаційно – рецептивний,евристичний,репродуктивний.

Форма організації: виконання вправ та творчої роботи в групах

Основне поняття: «стилізація зображення».

План уроку

1.Організація класу

2.Актуалізація опорних знань запитання

3.Мотивація навчальної діяльності.

4.Повідомлення теми уроку

5.Вивчення нового матеріалу( колективний аналіз репродукцій, бесіда про правила стилізації)

6.Практична робота ( виконання ескізів, стилізація павича, виконання композиції «Стилізований павич»

7.Підсумок уроку

8.Домашнє завдання

Хід уроку

1.Організація класу

Сьогодні у нас незвичайний урок, до світу фантазії зробимо крок.

А з творчістю ми вже зустрілись не раз, і знову вона завітає до нас.

Це час міркувань, наполегливий час , цікаві завдання чекають на вас!

Щоб урок пройшов не марно треба сісти рівно, гарно.

І довкола роззирнутись, І сусіду посміхнутись.

І щоб нам знання здобути ,треба всім уважним бути!

2. Актуалізація опорних знань

Давайте згадаємо, що ми вивчали і чого ви навчились на попередніх заняттях.

Пригадайте, що таке композиція?
Які закони композиції ви пам’ятаєте?
Яку роль відіграє формат у створенні твору мистецтва?
Які види образотворчого мистецтва вам відомі?
Де можна побачити стилізовані природні мотиви?

Мотивація навчальної діяльності

На попередніх заняттях ми уже зустрічалися з стилізацією. Сьогодні ми з’ясуємо, як працюють художники, у який спосіб стилізують природні форми, що потім використовують у своїх роботах.

Коли ми дивимося на предмети ДПМ, на розписи, різьблені або ковані візерунки, вишивку, помічаємо, що ці зображення відрізняються від того, що оточує нас у повсякденному житті . Чому це так? Тому що ці мотиви усі стилізовані. Художники спочатку роздивляються форму, роблять замальовки а потім стилізують.

Пригадаймо, що називається стилізацією?

Стилізація – це процес узагальнення предмета за формою, та кольором на основі добирання найвиразніших його рис.

При стилізації один і той самий мотив може бути трансформований по різному: близько до натури, або може давати тільки натяк на неї асоціативно.

Наперед намальована ескізна замальовка - є дуже важливим етапом в створенні рисунка стилізованої композиції, тому, що виконуючи замальовку

з натури, художник краще вивчає природу, виявляє пластику форми, внутрішню будову і текстуру природних матеріалів.

Отже , тема уроку: Стилізація природних форм.

Вивчення нового матеріалу

Основні правила замальовок природних форм.

Починаючи роботу, важливо виявити найбільш виражаючі особливості форми рослини чи тварини, її силуета, ракурсних поворотів.
звернути увагу на характер ліній
важливо, не просто замалювати побачене, а знайти ритм цікавої групи форм листочків, стебел
при замальовці квітів, потрібно детально вивчати будову квітки, розміщення і форм пелюстків, їх групіровку і колір – це і будуть ті природні особливості, які дають можливість їх декоративно переробляти.
при роботі з такими природними мотивами як кора , зріз дерева, мох, каміння, ракушки, перед художником стоїть задача перетворення фактурних покривів мотива в декор, виразний по ритму і пластиці.
вивчаючи частини і деталі форми можна використовувати лупу чи мікроскоп.

Реальний предмет, який є основою стилізації, називається мотивом. Один або кілька мотивів, поєднаних у декоративній композиції, називаються візерунком. Візерунок або група візерунків, створені кілька разів у певному ритмі, створюють орнамент. Різноманітні по кольору і формі мотиви рослинного і тваринного світу, предмети побуту і сама людина є нескінченним джерелом творчості для всіх народів у всі часи.

Стилізація - це спрощення форми. Будь яку природну форму можна стилізувати надавши їй декоративного образу.

Оточуюча нас природа є прекрасним об’єктом для стилізації. Один і той самий предмет можна вивчати і зображувати декілька раз в залежності від поставленої задачі.

Правила стилізації

При стилізації предмету (рослина, тварина, предмети побуту) потрібно пам'ятати, що стилізований предмет з першого

Стилізованими мають бути як форма так і колір. При стилізації кольору слід слідкувати за тим щоб композиція не була тільки з холодних або з теплих кольорів, хоча такий варіант допускається, наприклад коли стилізація виконана холодним тоном то предмет буде здаватись гнітючим, стомлюючим якщо тільки теплими то навпаки - яскравим радісним, полум'яним.

Досконалість форми часто робить декорування предмета непотрібним. Якщо виникає необхідність у декорі, потрібно вирішити, що саме декорувати (всю форму або її елемент) і як саме декорувати. Витончені форми декорують по всій поверхні, а в компактних формах виділяють головну частину. Форма й зміст декору повинні відповідати призначенню та формі предмета. Не кожний предмет можна прикрасити декоративними елементами, що відповідають природним зразкам. Часто форма, матеріал, засоби зображення змушують художника змінювати, спрощувати природну форму. Образ потрібно не тільки звільнити від випадкового та несуттєвого, але й доповнити такими деталями та ознаками, що дозволяють узгодити природну форму з предметом, що декорується. Саме таке змінення природного зразка з метою узгодити його з формою, матеріалом та технічними особливостями називають стилізацією. Для того щоб стати частиною декору, реальна квітка проходить складний шлях від малюнка з натури до узагальненого рішення в орнаменті.

Отже стилізація потребує попереднього вивчення предмету навколишнього середовища в якому цей предмет знаходиться. Також при побудові будь - якої композиції слід враховувати такі критерії побудови: як ритм, симетрія, асиметрія, психологічні дії кольору.

Ритм - один із основних засобів упорядкування різних елементів і форм. Важливою ознакою ритму є повтор елементів форми та інтервалів між ними.

Симетрія - одна з найяскравіших властивостей композиції. Це стан форми і засіб за допомогою якого організовується форма.

Слово симетрія (від грецького) означає спів розмірність. Симетрія широко використовується в архітектурі, зображувальному мистецтві. Принцип протилежний симетричному принципу організації композиції, називається асиметричним (динамічним). Асиметрія - це розміщення, поєднання елементів при якому вісь симетрії відсутня. В асиметричній композиції, яка б вона не була виразною, принцип організації форми виявляться не так чітко. Добре знайдена симетрична форма сприймається легко і відразу. Гармонія асиметрії розкривається поступово і повільно.

Психологічна дія кольору. Колір - це властивість тіл викликати те або інше зорове відчуття у відповідності із спектральним складом світла що відбивається ними. Світлі кольори стимулюють, збуджують, радують. Темні - гальмують, пригнічують, засмучують. Психологічна дія кольору різноманітна, розрізняють пряму дію його, здатність викликати в нас відчуття тепла і холоду, почуття смутку або веселості, вторинна дія пов'язана з суб'єктивними або об'єктивними асоціаціями, що виникають від дії кольору. Червоний колір - колір полум'я, вогнища. Він ніби наступає, пригнічує інші кольори. Він активний, збуджуючий, енергійний, активізує людину.

Оранжевий - суб'єктивно нагадує тепло, а об'єктивно вогонь, або захід сонця. Це тонізуючий, діючий в тому ж напрямку що й червоний, але слабше. В деяких випадках оранжевий втомлює більш ніж червоний.

Жовтий - самий світлий в спектрі - тонізуючий, фізіологічно менш стомлюючий. Створює ті ж відчуття що й червоний, але в меншій мірі.

Зелений - самий звичний для органів зору. Фізіологічно оптимальний, колір природи. Заспокоює, підвищує працездатність.

Блакитний - заспокоює. Знижує напругу.

Синій - сприяє загальмуванню функцій фізіологічних систем людини. Він вважається самим холодним із кольорів і завдяки цій властивості часто обирається як фон для проти поставлення деталям що мають інтенсивний тепловий окрас.

Фіолетовий - поєднання синього і червоного кольорів. Викликає гнітючу дію на нервову систему.

Стилізація має свої принципи, із якими ми зараз познайомимося.

Принципи стилізації - узагальнення форми в її межах ,

- узагальнення форми зі зміною обрису( окреслення предмета)

- узагальнення форми і спрощення конструкції

- зміна характеру форми на більш декоративний

- перетворення об’ємної форми на площинну

Самостійна практична робота учнів

Сьогодні я запропоную вам взяти за мотив стилізації – мотив райської пташки - павича.

Розповідь про павича.

Створення стилізованого зображення на основі обраної реальної форми (можливе використання замальовок рослин)

Одна група дітей виконує композицію у техніці графіки, інша у техніці живопису.

Закріплення вивченого матеріалу

Що таке стилізація?

Що необхідно знати, щоб створити стилізоване зображення будь – якої рослини або тварини?

Які принципи стилізації вам відомі?

Підбиття підсумків :

виставка робіт, обговорення, виправлення помилок

Визначення завдання для підготовки до наступного заняття: принести аркуші паперу, акварельні фарби, пензлі, олівці.

Тема уроку: «Флористика». Аплікація з природних матеріалів

Мета : навчити створювати композиції з природного матеріалу ; готувати природний матеріал для створення флористики; формувати об’ємно-просторове мислення, зорове сприйняття;

виховувати любов до природи, рідного краю, мистецтва.

Обладнання : флористичні композиції , сухоцвіт, насіння, картонна основа з рамкою, ПВА, пензлик для клею, ножиці.

Тип уроку: застосування знань, навичок і вмінь

Техніка виконання: аплікація з природних елементів

Плановані результати:

- навчити робити аплікації з природних матеріалів;

- навчити прийому наклеювання деталей на картонну основу;

- навчити прийомам складання композиції;

- сформувати вміння виконувати розмітку за шаблоном;

- уточнити уявлення про навколишній світ;

- формувати вміння творчо працювати ;

- розвивати уяву та образне мислення;

- розвивати увагу та просторове мислення;

- розвивати дрібну моторику рук;

- виховувати акуратність і культуру праці.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Побудова асоціативного куща «Флористика»

3. Оголошення теми уроку.

1.Вступне слово.

«Краса знаходиться у природі, треба тільки вміти її побачити».

Ці слова відомого німецького художника А.Дюрера не дають нам забути, що людина як частина природи живе, спостерігає, вчиться і зачаровується нею. Усе корисне, раціональне, красиве ми беремо у природи. От і сьогодні ми побачимо де і як можна використовувати природні форми, та навчимося створювати композиції із них.

Тема уроку: Аплікація з природних матеріалів.

Демонстрація виробів традицій даного ремесла

Визначення рівня поінформованості учнів про флористику

Робота над темою уроку: Слово «Флористика» походить від імені давньогрецької богині квітів,весни і юності-Флори. Чарівні пейзажі, натюрморти, портрети, тематичні картини з комбінацій квітів, листя, трав, соломи, насіння, моху, березової кори та інших природних матеріалів можуть бути створені без пензля і фарб. У флористиці поєднуються елементи професійного мистецтва й індивідуальної творчості. Флористи спираються на закони і досвід, що існують в образотворчому мистецтві.

ФЛОРИСТ" - художник, який створює свої твори з засушених рослин (квітів, гілок, листя, моху чи іншого природного матеріалу).

Незвичайна фактура застосованих матеріалів, своєрідна техніка виконання дозволяють створити оригінальні твори із засушених рослин. Як будь-яке мистецтво, флористика має свої секрети.

Ось деякі з них:

1. У роботі використовують засушений природній матеріал.

2. Роботи створюються за жанрами мистецтв та законами композиції.

3. Поєднання різних фактур, форм і кольорів природного матеріалу можливе в одній роботі.

4. Композиції можуть бути як площинні так і об’ємні.

Заготівля матеріалу

Матеріал для флористики беремо із природи, але не зашкоджуючи їй, розумно, по господарські. Дикоростучі трави та злаки збирають (ріжуть ножицями, секатором або серпом) у суху, сонячну погоду. Зв’язують злаки у невеличкі пучечки та розвішують їх голівками до низу у сухому приміщені, у затінку.

Плоди дерев та кущів збирають визрівши ми, розкладають тонким шаром на папері або тканині на просушку. Квіти та гарне листя сушать в гербарних сітках, на старих газетах під пресом.

Висушений матеріал складають у зручні коробки, мішечки, маркірують їх для зручності.

У даних флористичних роботах велике значення має не тільки кольорова гама але й фактура матеріалів. Саме вона надає роботам особливу виразність. Гармонічне співвідношення ніжних компонентів з грубими, а блискучі – з матовими роблять композицію надзвичайно ефективною.

При створенні колажів та панно застосовують різні природні матеріали. Як правило, це сухоцвіти, висушені гербарним та природнім способами трави і квіти.

Під час цвітіння квіти зрізують, зв’язують у не тугі пучечки, підвішують до низу голівками. Сушать у сухому приміщенні. Так сушать волошки, троянди, чорнобривці, айстри тощо. Використовують у флористичних роботах також і сухі гілочки дерев, кущів, коріння, кора, лишайники, мох, плоди тощо.

До екзотичних компонентів належать висушені дольки цитрусів, сухофрукти. Виразний вигляд мають вирізані з цупкого картону геометричні фігури, які задрапіровані папером, тканиною, сухим листям або обвиті дротом, корінням, нитками, вербовою лозою, сухою травою, соломою тощо.

Фон для колажу можна виконати акварельними або гуашевими фарбами у техніці монотипії. І якщо вдивитися у такий фон з різнобарвними розводами. Достатньо буде розкласти любий необхідний рослинний матеріал, приклеїти і робота готова.

Правила складання композицій

Перше правило

Пропорції (частини) – це співвідношення окремих частин за висотою, шириною та довжиною. Існує правило «золотого перетину» – правило, при виконанні якого створюємо гармонічні композиції – одна з двох складових частин в стільки ж разів більша другої, у скільки сама менше цілого.

Так, наприклад, ваза у композиції складає 3 частини, сама композиція у вазі – 5 частин, разом 3 + 5 = 8. 8 – це ціла частина, яка складається з 3 частин та 5.

Друге правило

Ритм – це відстань між рослинами, яка поступово збільшується або зменшується за певним принципом.

До ритму можна віднести такі поняття, як асиметричне та симетричне розміщення.

Симетричне розміщення – рівновага або дзеркальне зображення.

Асиметричне розміщення – нерівномірне або більш природне розміщення елементів.

Трете правило

Колір – є роботи однотонні чи монохромні, складні, контрастні. Існує правило сумісності кольорів в одній композиції, яке можна засвоїти на прикладі кольорового кола: сумісність визначається по протилежно розташованим кольорам, інший варіант – кольори через два та інші. Розглянувши кольорове коло, виберіть кольори, з якими ви будете працювати.

Незабудьте, що кольори новорічних та різдвяних композицій – червоний та зелений, а додаткові шукайте за кольоровим колом.

Четверте правило

Акцент – головний мотив, найбільш ефективна частина, або «обличчя» композиції. Тут вибираємо самий яскравий елемент встановлюємо у центр композиції. Акцент можна підсилити за допомогою фактури, тобто характером поверхні. Вона може бути спокійна – в ній спостерігається гладенька рівна без дрібних деталей поверхня, наприклад, кулька, жолудь, стрічка; і неспокійна – багато дрібних елементів: шишка, хвоя, грона ягід тощо. У роботі слід комбінувати спокійні з неспокійними елементами. Наприклад, навіть у монохромній роботі фактура має неабияке значення, – сріблясті кульки та такого ж кольору шишки не будуть виглядати злито; або шишки і хвоя – це дві однаково схожих фактур і для рівноваги слід розбавити їх якимось спокійним елементом (бант, дзвоник, яблуко, свічки тощо).

А тепер, коли ви ці правила засвоїли, слід приступати до виготовлення композиції.

На допомогу вам буде технологічна карта, по якій ви будете звіряти свої кроки поетапного виготовлення композиції.

Послідовність роботи над композицією натюрморту

1. Підготовити картонну основу в рамці.

2. Зробити ескізний малюнок до теми.

3. Підібрати сухоцвіт для основи натюрморту.

4. Вибрати фактурний матеріал для центральної композиції.

5. Збагатити натюрморт насінням та іншим природним матеріалом.

6. Наклеїти роботу на основу.

Інструктаж з правил техніки безпеки:

Тримати ножиці в правій(лівій) руці;
Передавати ножиці кільцями вперед, тримаючи за ріжучу частину;
Під час роботи з ножицями не штовхатися, не розмовляти;
Сміття скидати в корзину, робоче місце залишати чистим.

Практична робота:

діти працюють самостійно за інструкційними картами.

Підбиття підсумків

Що нового я дізнався ?
Які знання стали мені у пригоді?
Чого я навчився ?
Де можна використати мою творчу роботу?
Чим зацікавила мене флористика?
Які ще роботи ти б створив у вільний час вдома із природних матеріалів

Демонстрація виконаних виробів

6 клас

Відкритий урок

Тема року: Натюрморт

Творчість Катерини Білокур

Декоративний натюрморт

Мета:

Навчальна: розширювати знання учнів про натюрморт, як один із жанрів образотворчого мистецтва , вчити розпізнавати форми (реалістичні, декоративні), їх специфіку, порівнювати реалістичне і декоративне (стилізоване) зображення предметів, локальний і зумовлений кольори, стилізувати реальні форми в декоративні, ознайомити учнів з творчістю видатної української художниці К.Білокур.

Розвивальна: розвивати творчі здібності, фантазію, мислення, уяву.

Виховна: виховувати естетичне ставлення до творів мистецтва, навколишнього світу.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: живопис

Методи навчання: інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний), репродуктивний (відтворюючий).

Терміни і поняття:

композиція, натюрморт, декоративний натюрморт, декор,стилізація, колорит, кольорова гама.

Обладнання:

для вчителя: ПК, мультимедійна дошка;

для учнів: папір, фарби, пензлі, палітра, склянка з водою.

Візуальний ряд: презентація, репродукції творів образотворчого мистецтва, схеми поетапності зображення натюрморту.

Міжпредметні зв’язки – література, музика

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Холодно зараз в лісах і лугах

Холодно зайчикам , лисам, птахам,

Тепло, затишно в класі у нас.

Доброго дня вітаю я вас!

Рішучість до нас на урок завітала, аж ось

Енергійність її наздогнала,

Завзяття з

Умінням до класу прийшли,й

(ЛЬ)Любов до навчання з собою взяли,

Терпіння й

Активність теж не забарились,і

Творчість звичайно, до класу з’явилась.

Якщо об’єднати все це в одне ціле,

То можна сміливо нам братись за діло!

Якщо ж вони стануть усі в один ряд,

То вийде відмінний у нас РЕЗУЛЬТАТ.

А РЕЗУЛЬТАТОМ ВАШОЇ РОБОТИ СЬОГОДНІ МАЮТЬ СТАТИ ЧУДОВІ НАТЮРМОРТИ З КВІТАМИ.

Девіз уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Асоціативний кущ» - опора – «Жанри образотворчого мистецтва»

Жанри: пейзаж, натюрморт, портрет, історичний, побутовий, батальний, міфологічний, релігійний, казково-билинний, анімалістичний.

1.Якщо бачиш на картині склянку чаю на столі

Чи компот в склянім графині, чи троянду в кришталі,

Може, й керамічну вазу або грушку, або торт,

Навіть все оце відразу, знай, що це є натюрморт.

2.Якщо бачиш на картині намальована ріка

Чи ялинка в білій шубці, чи на полі два бика,

Може, навіть, на узліссі побудований шалаш,

Звісно ж, ця картина зветься не інакше, як пейзаж.

3.Якщо бачиш, що з картини жінка дивиться на вас,

Чи мужчина у камзолі, чи моряк, чи верхолаз,

Може, учень-першокласник, що трима в руках букет,

Знайте, діти, ця картина називається портрет.

4.Якщо графік зобразив лицарів, що у поході,

Або війни чи стихію, що колись була в природі,

Чи принцес і королів, воїнів з мечем незвичним,

Жанр цей зветься історичним.

5.Ось ти бачиш на картині: вовк з вовчицею сидить,

Лев – цар звірів – у савані з левенятами лежить.

Бачиш іншого ти звіра, що зовсім нам є незвичний,

Як назвати жанр робіт цих? Жанр цей – анімалістичний.

6.Смуток, радість і любов – графік все відображає,

І красу людей у праці він чудово розкриває.

Все, що діється навкіл, відтворить завжди готовий.

Ці роботи потрапляють в жанр,що зветься побутовий.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

Сьогодні на уроці ми будемо малювати натюрморт. Але наш натюрморт не буде звичайним, він буде декоративним. Ви уже знаєте, що натюрморти бувають різними, і можуть багато чого можуть розповісти про свої предмети, про своїх авторів.

Деякі речі живуть довге життя, їх цінують, бережуть, передають у спадок, а життя квітів, овочів, фруктів швидкоплинне. Як же зберегти мить насолоди від споглядання цієї краси? Безумовно намалювати її.

– Сьогодні ми полинемо в чарівний світ краси – у царство квітів. Яке воно? Як впливає на душу людини? Як людина може ввібрати в себе і подарувати іншим незрівнянну чарівність квітучої краси?

Квіти на землі! їх надто багато. Вони є окрасою нашого життя. Ще здавна українські оселі прикрашають чудові квітники, у яких ростуть високі мальви з різнокольоровими квітами, яскраві чорнобривці, хрещатий барвінок, жовтогарячі нагідки, червона рута, соняшник. Ці квіти – наші обереги, окраса життя, символ української землі, історія нашого народу.

А як прекрасно вони звучать у віршах українських поетів. (Іванна Савицька «Квіти України».) (Діти читають вірш. Сніжана)

А у нашому садочку квітнуть квіти в холодочку,

Матінка їх доглядає, кожний вечір поливає.

Он стоїть, мов на сторожі, соняшник стрункий та гожий,

Рожа на драбинці плететься, біля неї бджілка в'ється.

Під віконцем пахне м'ята, оксамитна, пелехата.

І барвінок невеличкий на весілля для сестрички.

Незабудки два рядочки насторожили листочки,

А на кущику в куточку пахнуть китиці бузочку.

Хто лиш гляне, той зрадіє, сонечко крізь віти гріє

Щастя в наш садочок лине, це ж бо квіти України.

2.(Діана).3. Тарас

ІV. Робота над темою уроку

- Діти, заплющіть на хвилинку оченята. Уявіть себе серед квітучого лугу, поруч ніжно-білих ромашок, принишклих дзвіночків, голубооких незабудок, серед колосся, стиглого жита. Вдихніть їх ніжний запашний аромат.

- Яки почуття у вас виникли?

- А от деякі люди, потрапивши в полон квітів, відчували на своїх щоках сльози. Але це були щирі сльози радості і щастя. До числа таких людей належить і Катерина Василівна Білокур (показую портрет) - видатна українська художниця.

Мабуть, важко знайти людину, яку б не зачарували квіти, намальовані Катериною Василівною Білокур. Ця славнозвісна художниця народилася у день святої великомучениці Катерини 7 грудня 1900 року в глухому українському селі Богданівці на Київщині.

Дитинство було тяжке. Та все ж росла дівчинка чутливою і вразливою, з любов'ю до краси рідного краю, його природи. Особливо закохана була вона в квіти. Саме квітам і присвятила вона свою творчість. Вже пізніше в одному із своїх листів писатиме (читає учитель під музику «Адажіо» з балету «Лілея»): «А як прийде весна, то зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой, як глянеш кругом, то та гарна, а та ще краща, а то ще чудовіша, та начебто посміхаються до мене, так, ніби промовляють: «Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?».

То я все на світі забуду, та й знов малюю квіти… бо із квітів картинки красиві. Ой і які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас ніколи не надивлюся, я на вас не налюбуюся».

Самотужки вчиться грамоти, сама «винаходить» фарби (з бузини, буряка, цибулі, калини).

Першу спробу малювати зробила вугликом з печі на шматі сірого домотканого полотна.

Найтонші пензлі виготовляла сама з вишневої гілочки, бляшанки, з котячої шерсті.

Батьки її були прості селяни. Вони не розуміли, чому в їхньої доньки такий нестримний потяг до малювання. Адже сільське життя повне щоденних клопотів: треба і шити, і прясти, і худобу доглядати, і город порати. Отож, чинили Катрі всілякий опір. Катря згадує (читає учень): «Коли я спробувала дещо малювати, а мої рідні побачили, то й сказали мені, не бери ти цього в голову, бо на це треба розумної голови і великої школи. Та де вже то покинеш те малювання, куди я не йду, що не роблю, а те, що я надумала малювати, ходить за мною, ввижається мені і ніби промовляє, щоб я не кидала, щоб я його малювала».

Усі квіти художниця малювала з натури, виходячи в поле, садок, чи з пам'яті. Кожну квіточку не лише

любила, а й знала. Ходила за 20 км, щоб роздивитися квіточку.

Так з'являються її шедеври «Цар колос», «Квіти за тином», «Квіти на блакитному тлі», які експонуватимуться в Парижі й всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо високо оцінить її хист. Весь мистецький Париж визнає її як художницю глибоко національну й напрочуд поетичну.

Тяжкі випробування випали на долю художниці. Але вона з ранніх літ вирішила стати тільки художницею, їй довелося переборювати безліч труднощів. Жила вона дуже бідно. Часто хворіла. Не мала в кого повчитись.

Зимою працювала в холодній нетопленій хаті, де замерзала вода. Важко було купити потрібні фарби. Та ніщо не могло стати їй на заваді. «Квіти я буду малювати й малювати, бо я так люблю над ними працювати, що й слів не знайду», – казала вона. А ще зауважувала, що квіти – це її діточки, це «очі Землі»… Ця велика народна майстриня з її дивовижної краси роботами вчинила героїчний подвиг і стала відомою на весь світ.

У 1934 році Катерина Білокур малює картину «Берізка» - одну із трьох картин, які принесли їй світову славу. А через рік народжується інший прославлений шедевр - «Квіти над тином» .

У «Квітах та калині» (1940 р.) фон глибокого синього кольору, рослини наче потопають у вечірньому повітрі, нагадуючи келихи, наповнені присмерками.

«Польові квіти» (1940 р.) — левада під ранковим серпанком туману. Ця картина, як і багато інших її полотен, позбавлена перспективи реального пейзажу. Художниця накладає зображення ретельно виписаних рослин на багате відтінками, але неозначене тло — просто блакить, що ніби «дихає».

Одна за одною створює художниця свої прославлені картини – «Декоративні квіти» (1945), «Привіт врожаю» (1946), «Колгоспне поле» (1948-1949), «Цар Колос» (1949), «Сніданок» (1950), «Квітка і берізка ввечері» (1950), «Кавун, морква, квіти» (1951), «Квіти і виноград» (1953-1958), «Георгіни» (1957), «Півонії» (1958), « Натюрморт із колосками і глечиком» (1958-1959)…

Квіти художниця писала завжди живі, з натури, нерідко поєднуючи в одній картині весняні та осінні. Працювала самозабутньо,але не поспішаючи. Була творцем пейзажів та портретів.

У 1949 році Катерина Білокур була прийнята до Спілки художників України, у 1951 – нагороджена орденом «Знак пошани», одержала звання заслуженого діяча мистецтв України, а 1956 року – Народного художника України.

В останні роки свого життя художниця важко хворіла, Померла вона 9 червня 1961 року.

В 1977 році в селі Богданівці відкрито меморіальний музей Катерини Білокур, на території якого встановлено пам’ятник.

В ньому знаходиться велика колекція її картин, яка на початку шляху до «святого малярства» працювала, приховуючи свої картини, наче гріх, але, перемігши долю, дійсно довела, що народжена бути художницею з ліричним і дуже індивідуальним даром.

(Розповідь вчителя супроводжується переглядом репродукцій картин Катерини Білокур).

Катерини Білокур давно немає серед нас, вона померла в 1961 році, але залишилися на землі її дивокартини.

Ви бачите перед собою прекрасне творіння рук людських. Скільки почуттів вклала художниця в полотно, наче не руками малювала, а серцем. Дивишся на репродукцію картини «Квіти за тином» (1953 р.) і відчуваєш, наче сам стоїш тут, між цими квітами, і не можеш намилуватися цією красою. Так хочеться нахилитися і відчути запах кожної квітки, доторкнутися рукою. їх тут видимо-невидимо.

3. Продовження розповіді вчителя

Чарівно малювала Катерина Білокур. Може і ми спробуємо. Можливо, кожен намалює свою чарівну квітку. Хай вона не буде схожою на справжню, але це буде та квітка, яка живе в вашому маленькому, ніжному, доброму серці.

А тепер беріть пензлики і нехай фарби допомагають вам творити дива.

Звучить легенька музика.

6. Послідовність виконання роботи

1. Продумай, які саме квіти ти намалюєш в своєму натюрморті.

2. Виконай ескіз натюрморту.

3. Підбери формат своєї композиції.

4. Правильно розташуй натюрморт на папері, використовуючи правила композиції.

5. Детально промалюй вазу та обрані тобою весняні квіти, декоративно їх стилізуючи.

6. В обраній вами кольоровій гамі , використовуючи контрастні кольори, заверши натюрморт.

Для декоративного натюрморту характерним є умовне зображення реальної постановки , він виключає ряд таких задач, як : передача повітряного простору, форми, фактури. В декоративному натюрморті на перший план виступають такі задачі : кольорова композиція, в якій кольори вирішують умовну задачу раніш продуманого колориту, побудованого на нюансі, контрасті, монохромії.

В декоративному натюрморті важлива роль відводиться лінії, контуру, їх руху і взаємодії з плямою. Допустимим також є використання орнаментів та візерунків. Головною задачею в декоративному натюрморті є стилізація предметів, їх форми, кольору, тону.

Що ж таке стилізація?

( Стилізація – це декоративне об’єднання предметів за допомогою ряду умовних прийомів.)

В такому натюрморті можна спростити чи ускладнити форму, колір, деталі об’єкту, а також відмовитися від передачі об’єму. Спрощення можна зробити за рахунок підкреслення самих виразних якостей предмету, а ускладнити – наприклад, додавши орнамент, який відсутній в натурі.

Художник може стилізувати предмет в будь якій степені. Відхід від натури буває інколи дуже значним.

7. Словникова робота

Композиція –це обєднання художніх елементів у єдине ціле

Кольорова гама – ряд гармонійно взаємопов’язаних відтінків кольору.

V. Практична робота учнів

1.Повторення послідовності будови вази .

2.Постановка практичного завдання

Фізкультхвилинка

ЗУПИНЯЄМО УРОК

РОБИМО ЗАРЯДКУ:

РУКИ ВГОРУ, РУКИ ВНИЗ

А ТЕПЕР – ПРИСЯДКА

РУКИ В БОКИ – НАХИЛЯЙСЯ,

ЯК ДЕРЕВЦЕ ПОХИТАЙСЯ.

УСІ ГАРНО ВІДПОЧИЛИ,

ДО РОБОТИ ПРИСТУПИЛИ.

VІ. Самостійна робота учнів

Діти виконують завдання.

Вчитель надає індивідуальні поради кожному учневі.

VІІ. Підсумок уроку

1.Аналіз робіт учнів ( виставка кращих учнівських робіт)

Учитель робить виставку на дошці з найкращих робіт.

Проводиться обговорення цих робіт.

- Яка робота найкраща? Чому?

- Чи сподобалося вам зображувати предмети, квіти в декоративному стилі?

- У чому ви відчули труднощі?

- Що давалось легко?

2. Оцінювання робіт.

3. Закріплення вивченого матеріалу.

Пропоную пограти в гру «Брейн-ринг»

Як називається вид образотворчого мистецтва, що художньо передає навколишню дійсність за допомогою фарб? (живопис)
Процес створення художнього твору та пошук гармонійної взаємодії його частин – це … (композиція)
Як називається жанр в якому малюють неживі предмети? (натюрморт)
Попередній начерк картини – це… (ескіз)
Непрозора фарба, що розчинається водою – це … (гуаш)
Назвіть прізвище відомої української художниці, що працювала в цьому жанрі і з творчістю якої ви ознайомилися сьогодні на уроці? (К.Білокур)